Історія

Перебудова

1987 рік був останнім роком розширеного виробництва.

Колгосп збудував 2 приміщення для середньої школи. В приміщеннях вчителі та учні створили 20 навчальних кабінетів, 2 бібліотеки, 2 спортивні зали, 2 їдальні, кімнати трудового навчання, Ленінську кімнату, залу Слави, географічний майданчик, гараж, 2 підвали. Для виробничих цілей школа мала 2 трактори, автомобіль, кролеферму. Школа стала переможцем у республіканському огляді пам’ятників і пам’ятних місць України. Колектив школи занесено на районну дошку Пошани.

15 серпня 1969 року почала роботу Домантівська дільнична лікарня. Колектив нагороджений перехідним Червоним Прапором, йому присвоєно звання колективу високої культури медичного обслуговування.

При будинку культури діяв прекрасний хоровий колектив, драматичний гурток, гурток драматичного читання. Вокально-інструментальний ансамбль «Робінзони» в складі В. Іська, І. Сізьона, Ю. Смаглюка, В. Бурого, С. Лівого, В. Палкіна, О. Толмачова постійно збирали повний зал бажаючих послухати музику та потанцювати.

Здавна в селі була велика повага до спорту. М. В. Бурдонос очолював шахматний клуб. Легкоатлети — В. Безпалий, В. Кисломед, В. Чмик, Г. Кисломед, Н. Мельник — неодноразові переможці змагання товариства «Колос». В. Куниця був факелоносцем олімпійського вогню. О. Сало — майстер спорту з веслування.

Село в 90-х роках

Криза в комуністичному партійному керівництву призвела до розпаду СРСР. На трубі газової котельні затріпотів синьо-жовтий прапор. Почався масовий вихід з рядів КПРС. Під час Референдуму 1 грудня 1991 року 96,1% односельчан підтримали акт проголошення Незалежності України та обрання Президента України.

1992 року колгосп ім. Леніна реорганізовано в КСП «Придніпровське».

6 лютого 1996 року відбулися звітно-виборні збори КСП. На голову колгоспу обрано А. О. Скорика.

21 липня 1995 року КРП «Дніпровець» очолив В. М. Молодик. 8 лютого 1999 року його обов’язки тимчасово почав виконувати М. Бердюк. 20 березня новий голова — І. С. Харченко.

1990 – 1998 роки стали важкими випробуванням для односельчан. Люди забули в селі, як це вчасно отримувати пенсію та заробітну платню. Не може нормально працювати будинок культури. Відключено опалення, перебої з освітленням села. Закрито приміщення, де навчалися початкові класи, дитячий садок. В лікарні закрито приміщення, де була поліклініка. Припинив роботу побутовий комбінат, швейний цех. Все важче відшукати кошти на латання доріг. В скрутному становищі опинилося старше покоління. Відсутність передбачених пільг, дорожнеча на необхідніше — ліки, проїзд, продукти — поставили їх на межу вимирання. Їм доводиться ділитися своєю мізерною пенсією з дітьми, що не одержують платні. Населення втратило заощадження.

Проте не затихає в селі вогник громадського та культурного життя. 11 грудня 1991 року краєзнавчому музею присвоєно звання народного. 1993 року в районі створена комісія по підготовці нарисів про реабілітованих історією жертв сталінського режиму. Вперше після багатьох років мовчання на сторінках газети були вміщені матеріали про односельчан, репресованих в 20–30 роках.

Діють громадські організації ветеранів війни, афганців, чорнобильців, УТОС, УТОГ, СОГУ, Червоний Хрест, комісії сільської Ради. Громадські організації надають допомогу ветеранам, пенсіонерам, інвалідам, багатодітним сім’ям, захищають їх права та пільги. На допомогу односельчанам завжди готові прийти пожежна команда, дільничний інспектор М. Загребельний.

12 грудня 1996 року телебачення «Рось» вперше показало музей села. 22 грудня в районному будинку культури відбувся показ фільму «Золотоніщина».

29 березня 1998 року домантівці активно взяли участь у виборах. Новим головою села стала Л. П. Максименко.

За доброю традицією в село на свято 55-ї річниці звільнення Золотоніщини завітали ветерани 3-го Сталінградського корпусу. Село тепло вітало своїх визволителів від фашизму. Син відомого маршала К. Рокосовського подарував музею книги, оригінали фотографій часів війни. Сходка в селі 27 січня 1999 року прийняла рішення про перейменування вулиці Воровського на вулицю С. Носа, односельчанина, воїна-інтернаціоналіста, що загинув в Афганістані.